Відгук про роботодавця «Учебный центр НОВАТОР-СЕРВИС» Доданий: 25.04.21 15:57

Державний герб України
Головуючий І інстанції: Полях Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 р. Справа № 520/5895/2020Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦОП "Новатор-Сервіс", осіб, що приєдналися до апеляційної скарги - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.12.20 по справі № 520/5895/2020

за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦОП "Новатор-Сервіс"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління Держпраці у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦОП "Новатор-Сервіс" (код ЄДРПОУ 38158847, 61068, м. Харків, проспект Московський, буд.118) до усунення порушень, шляхом зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме:

1) заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт із проведення атестації зварників;

2) заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт з проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці зварників;

3) заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт з проведення експертного обстеження машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки заявленого у дозволі №305.19.30 (дозвіл діє з 13 грудня 2019 року до 13 грудня 2024 року);

4) заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт з проведення технічного огляду, випробування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки заявленого у дозволі №305.19.30 (дозвіл діє з 13 грудня 2019 року до 13 грудня 2024 року;

5) заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт підвищеної небезпеки із залученням начальника Лабораторії атестації зварників ОСОБА_3 ;

6) заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт на висоті понад 1,3 метра із залученням технічних експертів з промислової безпеки (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 , ОСОБА_16, ОСОБА_1., ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_2 );

7) заборонити суб`єкту господарювання виконання верхолазних робіт із залученням технічних експертів з промислової безпеки (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 , ОСОБА_16, ОСОБА_1., ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 , ОСОБА_2 );

8) заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт в замкнутому просторі (ємностях) із залученням технічних експертів з промислової безпеки (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_1., ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_2 );

9) заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт із проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єктів господарювання;

10) заборонити експлуатацію мереж електропостачання виробничого приміщення, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр-т Московський, буд.118.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 позов задоволено у повному обсязі.

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦОП "Новатор-Сервіс" (далі - відповідач), не погодившись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив що задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про наявність встановлених законом підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю). Вказує, що звернення до суду з апеляційним позовом про застосування заходів реагування за своєю правовою природою не є тотожнім самостійній реалізації права на зупинення діяльності суб`єкта господарювання, а тому застосування судом першої інстанції ст. 39 Закону України "Про охорону праці" є помилковим. Також зазначив, що відповідно ч.7,8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис складається лише в тих випадках, коли за наслідками перевірки не встановлено підуста для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Оскільки матеріалами справи підтверджується складання позивачем приписів за результатами перевірки , а тому суд першої інситанції мав застосувати до спірних правовідносин с.7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Крім того, відповідачем під час розгляду справи надавались копії повідомлень про виконання приписів, а також подано до ГУ Держпраці у Харківській області заяву про проведення позапланової перевірки щодо виконання приписів, проте станом на дату ухвадення судового рішення вказана перевірка не була проведена позивачем.

23.03.2021 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подано до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про приєднання до апеляційної скарги.

В обґрунтування вказаних заяв зазначено про не врахування судом першої інстанції, того, що вони працюють в ТОВ "ЦОП "Новатор-Сервіс" на посаді експерта технічного з промислової безпеки та до їх посадових обов`язків входить виконання робіт на висоті понад 1,3 метра, виконання верхолазних робіт та виконання робіт у замкнутому просторі. Інших посадових обов`язків в них немає, а тому заборона роботодавцеві виконувати вказані роботи з їх залученням, позбавляє їх можливості реалізувати свою трудову функцію, отримувати заробітну плату та ставить під загрозу звільнення.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "ЦОП "Новатор-Сервіс" зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.05.2015 року (запис № 1 480 134 0000 066010). Основним видом діяльності є Державне управління загального характеру (код КВЕД 84.11) (т. 1 а.с. 15 - 16).

Відповідно до повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання № 03.04-03/90 від 11.01.2020 р., направлення на проведення перевірки №03.04-03/716 від 14.02.2020 р. посадовими особами суб`єкта владних повноважень в період з 18.02.2020 р. по 24.02.2020 р. було проведено перевірку ТОВ "ЦОП "Новатор-Сервіс" (т. 1 а.с.17 - 21).

За результатами перевірки було складено акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) №19-03-04-5123/0223 від 24.02.2020 року (т. 1 а.с. 22 - 31). Згідно із висновками акту №19-03-04-5123/0223 від 24.02.2020 року встановлено наявність у відповідача 70 порушень положень чинного законодавства.

На підставі висновків, викладених в акті №19-03-04-5123/0223 від 24.02.2020 року посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області складено припис №19-03-04-5123/0223-1013/5115 від 27.02.2020 р. з вимогою усунути 13 порушень, а саме:

- не проведені регламентні роботи з опосвідчення стану безпеки електроустановок - усунути до 27.03.2020 р.;

- відсутні акти опосвідчення стану безпеки електроустановок - усунути до 27.03.2020р.;

- не затверджено Положення про енергетичну службу підприємства - усунути до 27.03.2020 р.;

- не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи в електроустановках, а саме: роботи на електрообладнанні не оформлюються нарядами або розпорядженнями - усунути до 27.03.2020 р.;

- відсутнє письмове розпорядження особи відповідальної за електрогосподарство, щодо системи нумерації нарядів, порядку їх реєстрації і зберігання - усунути до 27.03.2020 р.;

- відсутній під час перевірки список працівників, що мають право видавати наряд або розпорядження, бути керівником робіт, давати дозвіл на підготовку робочого місця, готувати робоче місце, бути допускачем, бути наглядачем - усунути до 27.03.2020 р.;

- відсутній під час перевірки затверджений перелік робіт, що виконуються за нарядами та розпорядженнями - усунути до 27.03.2020 р.;

- відсутній під час перевірки затверджений перелік робіт, які проводяться в порядку поточної експлуатації - усунути до 27.03.2020 р.;

- відсутній під час перевірки журнал обліку робіт за нарядами і розпорядженнями - усунути до 27.03.2020 р.;

- не розроблено систему технічного обслуговування і ремонту обладнання елетрогосподарства - усунути до 27.03.2020 р.;

- відсутній акт про розмежування електричних мереж за балансовою належністю і експлуатаційною відповідальністю - усунути до 27.03.2020 р.;

- не проведено перевірку спрацювання пристроїв захисту (автоматичних вимикачів) в мережі електропостачання приміщень, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, б.118 (перевірка спрацювання пристроїв захисту, які реагують на надструми) - усунути до 27.03.2020 р.;

- не проведена перевірка працездатності розчіплювачів автоматичних вимикачів та перевірка спрацьовування пристроїв захисного автоматичного вимикання живлення в мережі електропостачання приміщень, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр. Московський, б.118 - усунути до 27.03.2020 р. (т. 1 а.с.32 - 33).

Посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області складено припис № 19-06-5221/0223-1052/5221 від 28.02.2020 р., яким суб`єкт владних повноважень вимагає усунути порушення чинного законодавства (т. 1 а.с. 34 - 41).

Приписом №19-03-04-5123/0223-1049/1303від 28.02.2020 р. встановлені наступні порушення відповідачем чинного законодавства:

- не складені переліки інструкцій з охорони прані, необхідні для працівників усіх професій і для всіх видів робіт структурних підрозділів підприємства (лабораторія атестації зварників);

- на підприємстві діє "Положення про розробку інструкцій з охорони праці" затверджене наказом № 11-ОП від 08 серпня 2019 року пункт 1.1 якого викладений у редакції: "Положення встановлює вимоги до змісту, побудови і викладу інструкцій з охорони праці (далі-інструкції), визначає порядок опрацювання та введення в дію нових, перегляду та скасування чинних інструкцій. Вимоги цього Положення є обов`язковими для підприємств, установ і організацій (далі-підприємства) незалежно від форми власності та видів їх діяльності";

- оформлення останніх сторінок інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві не відповідає вимогам нормативно - правового акту з охорони праці, а саме: на останніх сторінках вказано: "Розробив: заступник директора ОСОБА_21 " (наприклад дивись останню сторінку "Інструкції з охорони праці № 5 при використанні драбин та стрем`янок" затверджену наказом від 08.08.2019 року № 03-оп);

- викладення тексту в інструкціях з охорони праці, що діють на підприємстві (наприклад, дивись "Інструкція з охорони праці № 5 при використанні драбин та стрем`янок" затверджену наказом від 08.08.2019 року № 03-ОП) не відповідає вимогам нормативно - правового акту, а саме: в розділі 1 "Загальні положення" відсутній перелік і характеристика небезпечних та шкідливих виробничих факторів які виливають на працівника;

- викладення тексту в інструкціях з охорони праці, що діють на підприємстві (наприклад дивись "Інструкція з охорони праці № 5 при використанні драбин та стрем`янок" затверджену наказом від 08.08.2019 року № 03-оп) не відповідає вимогам нормативно - правового акту, а саме: в розділі 1 "Загальні положення" відсутній перелік видів спеціального одяг), взуття та інших 313 які мають видаватися виконавцям робіт.

Таким чином, у зв`язку з тим, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, керуючись ч. 2 статті 19 статтею 27 Конституції України, ч. 1 статті 39 Закону України "Про охорону праці", ч. 5 статті 4, ч.7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності доказів усунення відповідачем в повному обсязі порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, наявні підстави для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Приписами ст. 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно визначення, наведеного в ст. 1 цього Закону, заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 5 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання, які створюють загрозу життю працюючих.

Частиною четвертою статті 47 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-XII державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Статтею 38 цього ж Закону передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - "Положення №96") Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Відповідно до пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, у тому числі, забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Положеннями частини третьої статті 21 Закону України "Про охорону праці" визначено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачою відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Пунктом 6 Постанови №1107 визначено, що дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається:

- роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3;

- виробникові або постачальникові машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

У пункті 3 додатку 2 до Постанови №1107 зазначено, що до видів робіт підвищеної небезпеки відносяться виробництво, переробка, розподіл та застосування шкідливих небезпечних речовин 1, 2 і 3 класу небезпеки, а також аміаку, водню і продуктів розділення повітря.

Згідно пункту 1 додатку 3 до Постанови №1107 до переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки належить устаткування, пов`язане з використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, утилізацією чи знешкодженням небезпечних або шкідливих речовин.

Судовим розглядом встановлено, що перевірка відповідача здійснювалась у відповідності до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженим Наказом Держпраці №84 від 03.08.2018 р.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що встановлені за наслідком перевірки порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому доводи відповідача про те, що виявлені позивачем порушення, які слугували підставою для звернення до суду були ним повністю усунуті, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Отже, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, може бути встановлено лише за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів (перевірки).

Надані відповідачем під час розгляду справи документи підтверджують лише наявність в нього наміру щодо усунення виявлених порушень, а не про фактичне усунення всіх виявлених порушень, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень.

Таким чином, надані відповідачем документи не можуть бути визнані такими, що беззаперечно свідчать про повне усунення усіх виявлених порушень.

У випадку, якщо органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, не буде належним чином розглянуто повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень, відповідач не позбавлений правом оскаржити вказані дії або бездіяльність у визначеному законом порядку.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів наголошує, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Суд наголошує, що вчинення певних підготовчих дій з метою часткового усунення порушень, не означає повного усунення відповідачем порушень чинного законодавства.

Такого ж правового висновку у питанні необхідності повного усунення виявлених порушень дійшов Верховний Суд у постанові від 29 серпня 2019 року у справі №806/648/16.

Доводи осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, про те що до їх посадових обов`язків входить виконання робіт на висоті понад 1,3 метра, виконання верхолазних робіт та виконання робіт у замкнутому просторі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки жодним чином не впливають на обов`язок відповідача виконати вимоги припису та усунути правопорушення.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦОП "Новатор-Сервіс", осіб, що приєдналися до апеляційної скарги - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 по справі № 520/5895/2020 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач (підпис)В.В. Катунов Судді(підпис) (підпис) Г.Є. Бершов І.С. Чалий

Здесь кидают заказчиков ,обещанный % не отдают - не связывайтесь ни в коем случае !