Відгук про роботодавця «Міністерство культури та інформаційної політики України» Доданий: 24.01.25 07:15

---

Досі не опублікували усі старі фільми та мультфільми, зняті в Україні.
Наприклад, з мультфільмів немає ні «Каїнових сліз» Павленка, який минулого року мав подвійний ювілей (90-річчя від дня народження та 20-річчя від дня смерті, на честь цього д/ф є), ні «П'яних вовків» Лазарчука, ні «Лелека» Гурвіч, ні «Моєї хати з краю» Пружанського, ні «Зустрічі, яка не відбулася» і "Прибульців" Оршанського. Якщо перше можна зрозуміти, що це без преамбули за жанром мультфільму випустити не можна, то чому інших відсутніх немає ні на DVD, ні на каналах?

Також не всі фільми опубліковано кіностудією ім. Довженка (зокрема, «Ніч перед світанком», «Під золотим орлом» та «Таємниці святого Юра») та інше кіно.

Адже це обов'язок міністерства культури, як ніяк.

Замість того, щоб високохудожні медіа ввести в інтернет та інфраструктурний оборот, довівши їх до стану опор культури та виховання, маси байдужих до цього людей ігнорують цю мету та перетворюють інтернет та інфраструктуру на ретранслятори ворожнечі, засоби псування людей та у велику жалібну книгу. Доки?

P. S. Мультфільм «Каїнові сльози» дійшов до нас поки що лише у вигляді діафільму, випущеного на честь 20-річчя від дня смерті та 90-річчя від дня народження режисера мультфільму Тадеуша Павленка, які наступають наприкінці цього року (https://youtu.be/HP0ZDIa1cUU). Як кажуть, подивіться і озирніться навколо тих, кому вигідно зневажати мистецтво і художників.

P. P. S. Щоб було зрозуміло, як легалізований кримінал ненавидить художників, які пом'якшують звичаї: геніальний український художник Іван Марчук хотів залишити свої картини в Україні 2021 року, за рік до нового витка криміналізації держави, а влада сказала, що на музей немає грошей (але, мабуть, не лише грошей, а й бажання - вони готувалися до розпалювання кримінальних подій наступного року, надто добре відомого). Тепер його картини поїхали до Америки. Його відгук виявився таким:

«Шкодую, що приїхав з Америки до України… Сьогодні Україна — найгірша в Європі країна для життя. Йде до гіршого і до гіршого. Ми навіть не уявляємо, в якому болоті сидимо… Мене пригнічує те, що влада робить із нашим народом. З найкращої країни в Європі зробили смітник. Тут панують: зло, глупота, чорна заздрість, здирництво…

Люди дуже розхристані, не люблять один одного. Нема того, що об’єднує. Як українці хочуть мати державу, якщо вони один одного з’їдають? Добрі люди не пропустять мене, щоб не привітатись, гарного слова не сказати, але загалом в країні панують злоба і заздрість.

Я жив у світі, де не знав, що це таке. Там немає такого. Там усі тішаться твоїм успіхом, більше того, — чужий успіх стає поштовхом до власного розвитку».