Відгук про роботодавця «Киевский маргариновый завод Олком» Доданий: 29.07.25 22:47

Відсутні

Чому з компаній ідуть сильні, а бовтуни лишаються роками?
1. Сильні не готові витрачати своє життя на роботу, де здоровий глузд тоне в бюрократії, заздрості та гіперконтролі. Вони приглядаються – і розуміють, що компанія не готова до системи. Один топовий аналітик пішов через 4 місяці зі словами: «Я вмію працювати, а ви виживати».
2. Розумних і сильних душит безглуздий мікро-менеджмент. Там, де важливіше гора звітів, а не результат. Де просувається не той, хто працює, а той, хто ближче до керівництва. Сильні не борються за владу – вони шукають сенс. А коли його немає – просто йдуть.
3. А бовтуни-прихвосні? Вони — вічні, як таргани після апокаліпсису – завжди знайдуть собі теплу схему: загортають бездіяльність у обгортку «ініціативності» – і лишаються. Бо зручні. Продуктивність – ні, імітація своєї цінності – так. Їх цікавить не результат, а статус. Вони зливають проєкти, гальмують ініціативи, але, муркочучи та компліментуючи, здаються лояльними.
4. Компанії втрачають найкращих тихо. Бо сильні не скаржаться, не тупотять ногами, не скандалять – вони діють. Якщо всередині компанії все «гниє» – вони не вкладатимуться. Вони підуть туди, де поважають. Де чують. Де дають дихати. А залишаються ті, хто вміє сидіти, терпіти і розтягувати відповідальність на 10 чатів і 12 нарад. Починається стагнація. Непомітна, але смертельна.
5. Сильні працюють через сенс. Їм не потрібні тімбілдинги – їм потрібно, щоб не заважали працювати добре. І поки в команді заохочують зручних, а не цінних – сильні завжди будуть першими, хто піде. І, до речі, найчастіше вони – єдині, кого справді важко замінити.