Відгук про роботодавця «полімер інтех холдінг» Доданий: 02.11.26 21:58

Позитивне таки є - за пів року навчився терпінню, бо без нього в цій конторі ніяк. Ще й зрозумів, як не треба вести бізнес. За таку науку, звісно, дякую. Айбо ліпше би зарплату доплатили, ніж такий досвід дарували.

Не можу та й не хочу промовчати, мушу лишити свій відгук. Бо на превеликий жаль мав нещастя попрацювати в цій бісовій конторі. Майже пів року життя, купа змарнованих нервів і гіркий осад, який повірте ще довго не забудеться.
Працював я там так званим менеджером із продажу. Айбо який там до біса менеджер? Називати речі треба своїми іменами - звичайний барига-посередник, та ще й без права самостійно щось вирішувати. Філософію цієї шараги можна описати одним реченням: «Система в цілковитій безсистемності». І то ще дуже делікатно сказано.
Так званий керівник [personal], наскільки я встиг переконатися за час роботи, не має елементарного розуміння того, що таке короткострокове й довгострокове планування продажів, управлінська звітність чи аналіз складських залишків. А про ABC-аналіз продажів, виробництва та товарних запасів я вже ліпше промовчу, бо то видать для цього «бізнесу» якась космічна наука.
Та й чого тут дивуватися? З того що мені було відомо, продукцією торгує і дружина [personal]а, і дружина його кума, і брат, і навіть однокласник. Йой, та то вже не підприємство а якийсь родинний ґешефт! Усі свої, усі при ділі, усі щось продають. Лем от із порядком та організацією роботи - повна біда. Складається враження, що головне тут - бути своїм чоловіком, а не розумітися на справі.
Та найсмішніше, хоча насправді вже й не до сміху - у цій конторі немає навіть звичайного прайсу на продукцію! Ви собі таке можете уявити? У XXI столітті, на підприємстві яке займається продажами!
Щоби продати бодай щось, мусиш щоразу телефонувати [personal]ові й окремо узгоджувати ціну, обсяг, умови та строки постачання. Кожен раз! Без його слова - ні туди ні сюди. То нащо питається вам менеджер із продажу? Посадіть собі телефоніста, най передає інформацію від клієнта до ґазди й назад. Бо фактично тото і є вся «менеджерська» робота.
Окрема пісня від якої волосся дибки стає - розрахунки за продукцію. Мало того що мусиш домовлятися про продаж, то ще й маєш узгоджувати скільки грошей піде готівкою, а скільки - безготівково. Я грішним ділом думав, що потрапив працювати в нормальну комерційну організацію, а не на якийсь сільський базар із мутними правилами.
Невже так тяжко працювати прозоро, офіційно, за зрозумілими правилами, без усіх тих хитромудрих фінансових викрутасів? Невже не можна побудувати нормальний бізнес, у якому не виникатиме зайвих питань ні щодо розрахунків, ні щодо ставлення до працівників, ні щодо дотримання законодавства? Айбо видать то вже забагато хотіти.
А тепер найгіркіше. Обіцяну заробітну плату та бонуси я так і не отримав у повному обсязі. На словах було одне, а коли дійшло до розрахунку - вийшло зовсім інше. І саме тото найбільше обурює. Бо людина приходить працювати, віддає свій час, сили, нерви, розраховує на домовленості, а в підсумку залишається з порожніми обіцянками та відчуттям що її просто використали.
Знаєте, у нас на Закарпатті кажуть: добрий ґазда пізнається не за тим як файно говорить, а за тим як тримає слово. От із тим словом тут на мою думку велика біда.
Пів року я надіявся, що щось зміниться, що з'явиться бодай якийсь порядок, нормальна система роботи та людське ставлення. Айбо де там. Як був той балаган так і лишився.
Тому люди добрі, добре собі подумайте перш ніж зв'язуватися з цією конторою.